Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
потішати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
потішати — тішам, шаш, Пт. Утішати, потішити, розважати, веселити … Словник лемківскої говірки
потішання — я, с., рідко. 1) Дія за знач. потішати. 2) Те саме, що потіха 2) … Український тлумачний словник
потішити — див. потішати … Український тлумачний словник
потішувати — ую, уєш, недок., перех., діал. Потішати … Український тлумачний словник
потішатися — а/юся, а/єшся, недок., поті/шитися, шуся, шишся, док. 1) Знаходити в кому , чому небудь задоволення, радість; тішитися. 2) Утішати себе в горі, за тяжких обставин; заспокоюватися, втішатися. 3) з кого – чого, над ким – чим, рідко ким, чим.… … Український тлумачний словник
радувати — 1) (викликати почуття радости); тішити, у[в]тішати, у[в]тішити, потішати, потішити, ощасливлювати, ощасливити, у[в]солоджувати, у[в]солодити (робити комусь приємність, бути втіхою); просвітлювати, просвітлити (проймати радістю, давати насолоду)… … Словник синонімів української мови
розважати — 1) = розважити (забавляючи кого н. чимось приємним, веселим, відвертати його увагу від чогось гнітючого, неприємного), у[в]тішати, у[в]тішити, забавляти, забавити, потішати, потішити Пор. веселити 2) див. веселити … Словник синонімів української мови
розраджувати — розрадити 1) (висловлюючи співчуття, заспокоювати, утішати кого н.), розраювати, розраяти, потішати, потішити; розважати, розважити, розвеселяти, розвеселити (відвертати увагу від тяжких думок, переживань) 2) (умовляти кого н. відмовитися від… … Словник синонімів української мови
розважати — а/ю, а/єш і рідко розва/жувати ую, уєш, недок., розва/жити, жу, жиш, док. 1) перех. Звертаючись до кого небудь із розмовами, справами і т. ін., відволікати його від чогось гнітючого, важкого, неприємного. || Заспокоювати, втішати у горі, нещасті… … Український тлумачний словник
